Публікації

Переробка 30-50% сировинного експорту може забезпечити Україні щорічний приріст валютної виручки на $30 млрд і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%, а також створити в аграрному секторі близько 25-30 тис. нових робочих місць.

Незважаючи на протести європейських фермерів щодо низької вартості зерна з України, аграрії не можуть не продавати вирощений урожай, оскільки їм потрібно купувати добрива, насіння і всі необхідні засоби для подальшого виробництва. Щоб отримати обігові кошти, вітчизняні сільгоспвиробники подекуди вимушені продавати продукцію нижче її собівартості.

Одеська область — один із найбільших сільськогосподарських регіонів України, де аграрії мають у користуванні 2,6 млн га угідь, з яких 2,1 млн га орних земель. Виробництвом сільгосппродукції тут займаються понад 6,5 тисяч фермерів і близько 230 тисяч особистих підсобних господарств. Незважаючи на випробування війною, подорожчання складових виробництва та погодний фактор, в області майже не зменшують посівні площі, натомість збільшується кількість фермерів та реалізуються інвестиційні проєкти.

Першість серед культур із розвитку садів за грантові кошти отримали фундук і волоський горіх. Відповідно до вже погоджених заявок на отримання грантів площа під цими видами горіхів в Україні збільшиться на 369,1 га.

Наразі фермери переживають дуже тяжкі часи, допомоги чекати немає звідки. Надія на інвесторів зникла, адже ніхто зараз не хоче вкладати свої кошти. Банки, які на початку війни надавали кредити нібито під 0%, змінили умови кредитування. На жаль, грантові програми підтримки працюють лише для вузького кола сільгоспвиробників. Тож, сьогодні в Soloviov Family Farm через війну змушені зменшити своє виробництво вполовину.

У найближчі два роки виробники овочів не матимуть проблем зі збутом, але насамперед їм варто звернути увагу на свої регіони і закрити там потребу в продукції. Також овочівники почали укладати форвардні контракти. До цього в Україні такої практики не було.

З початком війни компанії «Ґудвеллі Україна», як і всім, довелося змінити свої плани. Але підприємству за рік вдалося реконструювати дві нові ферми, наростити виробництво і посісти другу сходинку в рейтингу найбільших виробників свинини в Україні.

Швидкий вступ України до Євросоюзу є переполохом для західних фермерів. Про це потрібно відверто говорити. Наше завдання — провести відповідну роз’яснювальну роботу, де потрібно переконати, що вступ України до ЄС у плані сільського господарства стане позитивним не лише для нас, а й для Європи.

Для тепличних господарств збільшились затрати на логістику, паливо, пакування, етикетку, тару. На 40% зросла вартість електроенергії, в 4 рази вища — на дизельних генераторах. Якщо нова ціна на електроенергію близько 7 грн/кВт, то на генераторах вона доходить до 30 грн/кВт.

З початку війни завдання для агрономів залишилося незмінним — виростити максимальний і якісний урожай, але з меншими затратами і низкою факторів, які сповільнюють виробничі процеси та скорочують час для прийняття рішень.

Українські сільгоспвиробники шукають способи зниження собівартості вирощеної продукції. Через проблеми логістичних ланцюгів, експорту, нестачу обігових коштів, відсутність можливості вчасного збирання врожаю в кінці сезону-2022, а також глобальне подорожчання ресурсів, аграрії починають зменшувати витрати на добрива та готуватися до нижчих врожаїв.

До війни в Буцькій громаді на Черкащині основним напрямом розвитку визначили туризм, адже головною родзинкою даного регіону є Буцький каньйон, який входить до переліку 7 чудес України. Саме до нього приїздить найбільше відвідувачів, тож мати таку красу і не використати цей ресурс в інтересах громади було б неправильно. Але війна тимчасово переформатувала плани громади.

Керівник R&D департаменту ALFA Smart Agro Сергій Кнечунас в інтерв’ю для AgroPortal.ua розповів про унікальні розробки компанії, чи мають перспективу внесення ЗЗР дронами, та як війна змінила роботу українських дослідників.

Посівна під обстрілами, жнива — під постійними загрозами ракетних ударів. Пошкоджений елеватор на Чернігівщині під час обстрілу окупантами мирної інфраструктури та запуск роботи елеватора у Словаччині для налагодження експорту. Це лише частина тих реалій, в яких працює Баришівська зернова компанія Grain Alliance.

В Україні сьогодні понад 50 підприємств займаються переробкою амаранту, і їхня кількість зростає. Цьому сприяє насамперед зацікавленість українською продукцією з боку іноземних партнерів і стабільність цін на сировинну базу. Вже чотири роки, незважаючи на війну, виробники амаранту утримують ціни на сировину.

Уже весною українські аграрії значно змінять звичну структуру посівних площ через значне здорожчання і скорочення логістичних шляхів, проблеми зі збиранням урожаю і не лише. Попередньо, скорочення посівів кукурудзи прогнозується на 40%.

Власники бренду сублімованих чаїв Mounsea почали своє підприємництво у жовтні 2022 року, на 9-му місяці повномасштабної війни. На жаль, поки що скуштувати продукт можна не на всій території України, але виробники продовжують працювати та впевнені, що скоро настане перемога, і все зміниться.

Ще рік тому для більшості аграріїв проведення аналізу ґрунту лежало в основі ефективного виробництва. Нині ситуація змінилася: у сільгоспвиробників кожна гривня на рахунку, і їх більше цікавить, як отримати заплановані 7-8 тонн з мінімальними витратами, а не збільшення врожайності. Тому навіть найнеобхідніші послуги поставлені на паузу.

ФГ «Шафран Любимівський» відоме на всю країну своїми квітучими полями. Тюльпани, нарциси, алліуми, лаванда, шавлія, лілія — чого тільки не росло в селищі Любимівка Херсонської області. Родзинкою ж ферми завжди були крокуси Sativus, з яких виготовляють приправу шафран, та аспарагус, який «розлітався» Україною за лічені дні — в сезон ферма здійснювала близько 300 прямих постачань.

Площі цибулі в ЄС у 2022 році скоротилися на 9%, відповідно, знизилося й виробництво овочу. В Україні з 46 тис. га зібрали 732 тис. т цибулі, що майже на третину менше за врожай 2021 року. Вітчизняної цибулі вже не вистачає, тож експерти прогнозують імпорт не менше 120 тис. т.